Застосування пресотерапії в алгоритмах медичної реабілітації
Пресотерапія, зокрема об’ємний пневмопресинг (ОП), є важливим методом фізіотерапії, який широко використовується в медичній реабілітації, профілактиці та косметології. Він включає в себе використання спеціальних пневматичних пристроїв, що забезпечують періодичне створення тиску на поверхневі тканини, що сприяє поліпшенню кровообігу, лімфообігу та зниженню набряків. Завдяки цьому методу можливе досягнення помітних результатів у лікуванні ряду захворювань та травм.
Основні покази та протипокази до застосування об’ємного пневмопресингу
ОП застосовується для лікування різних медичних станів. Основними показами є:
- Профілактика тромбозу та лікування набрякового синдрому
- Ішемічна переміжна кульгавість
- Цукровий діабет
- Посттравматичні ушкодження сухожиль
- Трофічні виразки
Ці покази свідчать про значний потенціал об’ємного пневмопресингу в сучасній медицині, зокрема в реабілітації пацієнтів після травм чи операцій. Однак необхідно враховувати і протипокази, що можуть обмежити застосування ОП. До абсолютних протипоказів належать:
- Тромбоз великих артерій та облітеруючий ендартеріїт
- Серцева недостатність
- Не вилікуваний септичний флебіт
- Гострі дерматити
- Алергія на матеріали, що використовуються при процедурі
Серед відносних протипоказів можна зазначити:
- Виразки нижніх кінцівок
- Не рухливість кінцівок (плегія)
Об’ємний пневмопресинг при захворюваннях серцево-судинної системи
У багатьох клінічних дослідженнях доведено, що ОП сприяє покращенню венозного відтоку та артеріального кровообігу, що має важливе значення для відновлення тканин після травм і хвороб. ОП стимулює ангіогенез — процес формування нових кровоносних судин — і підвищує щільність фібробластів, що допомагає у процесах регенерації тканин. Тому застосування ОП є перспективним методом лікування у пацієнтів з порушеннями кровообігу та ускладненнями після серцево-судинних захворювань.
Об’ємний пневмопресинг при захворюваннях нервової системи
ОП також показав свою ефективність у лікуванні пацієнтів із нервовими захворюваннями, зокрема у випадку церебральних інсультів. Оскільки ОП покращує мозкову мікроциркуляцію, це сприяє пришвидшенню обміну оксигемоглобіну, що є важливим для відновлення функцій головного мозку після інсульту. ОП може допомогти зменшити моторний дефіцит, підвищити пластичність кори головного мозку та покращити функцію нейронів.
Важливо, що застосування ОП також може бути корисним у лікуванні периферичних нейропатій, діабетичної нейропатії, а також посттравматичних і постопераційних нейропатій.
Об’ємний пневмопресинг при захворюваннях скелетно-м’язової системи
ОП ефективно застосовується для прискорення загоєння переломів та покращення регенерації кісткової тканини. Оскільки метод стимулює остеогенез та васкуляризацію, він забезпечує підтримку процесів загоєння у разі переломів, допомагаючи покращити біомеханічну міцність у зоні ушкодження.
ОП сприяє також продукції інтерстиціальної рідини в суглобах, що важливо для їх метаболізму та загоєння після травм. Наприклад, при переломах застосування ОП допомагає покращити транспортування поживних речовин до новоутвореної кісткової тканини, що суттєво підтримує регенеративні процеси.
Об’ємний пневмопресинг в реабілітації пацієнтів з ампутаціями
Особливістю застосування ОП у реабілітації пацієнтів після ампутацій є використання різних діапазонів тиску залежно від етапу відновлення. У ранній післяопераційний період використовують компресійні пристрої з тиском 15–25 мм рт. ст., поступово збільшуючи його до 40 мм рт. ст. Це допомагає контролювати післяопераційний набряк і сприяє полегшенню реабілітаційного процесу.
Для подальшого відновлення використовують пневматичні пристрої, які допомагають при тиску від 20 до 40 мм рт. ст. Поступове збільшення тиску дозволяє покращити стан тканин та знизити ризик розвитку ускладнень.
Порівняння об’ємного пневмопресингу з іншими методами
Однією з основних переваг ОП є його здатність періодично змінювати тиск, що сприяє покращенню руху рідини в тканинах і покращує обмін поживних речовин. Це надає ОП значну перевагу порівняно з іншими методами компресійної терапії, які зазвичай не володіють такою динамічною модуляцією тиску. Крім того, ОП можна комбінувати з іншими методами, такими як фізична терапія, фармакологічні втручання та інші методи компресійної терапії, що дозволяє досягти більш ефективних результатів у реабілітації.
Висновки
Об’ємний пневмопресинг є ефективним і безпечним методом в медичній реабілітації, що дозволяє прискорити процеси загоєння переломів, поліпшити кровообіг, знизити набряки та сприяти відновленню функцій після травм та операцій. Застосування ОП демонструє значний потенціал у лікуванні різних захворювань та травм, зокрема при захворюваннях серцево-судинної, нервової системи, скелетно-м’язової системи та у реабілітації після ампутацій. Однак, як і з будь-яким іншим методом, важливо ретельно враховувати протипокази та адаптувати застосування ОП до конкретних потреб пацієнта.
Список джерел:
1. Patrick S Moran, Conor Teljeur, Patricia Harrington, Mairin Ryan. (2015). A systematic review of intermittent pneumatic compression for critical limb ischaemia. Review Vasc Med 20(1):41-50. doi: 10.1177/1358863X14552096.
2. Taylor B Winberg, Eric T Hedge, Sean D Peterson, Richard L Hughson, Andrew C Laing.(2021) Influence of intermittent pneumatic compression on foot sensation and balance control in chemotherapy-induced peripheral neuropathy patients Affiliations Expand Clin Biomech (Bristol) doi: 10.1016/j.clinbiomech.
3. M. Zakia. (2016). The Role of Sequential Pneumatic Compression in Limb Salvage in Non-reconstructable Critical Limb Ischemia. Volume 51, Issue 4P565-571April 2016
4. Anil Khanna, Nikolaos Gougoulias, Nicola Maffulli British Medical Bulletin. (2008). Intermittent pneumatic compression in fracture and soft-tissue injuries healing Get access Arrow Volume 88, Issue 1, December 2008, Pages 147–156, https://doi.org/10.1093/bmb/ldn024.
5. Weilong Diwu, Gang Hu, Minghao Zhou, Long Bi, Ming Yan, Hongbo Wei, Junjun Fan. (2022). Effects of different intensities of intermittent pneumatic soft-tissue compression on bone defect repair. BMC Musculoskelet Disord. 2022 Apr 30;23(1):403. doi: 10.1186/s12891-022-05341-6.
6. Duval C, Sirois C, Savoie-White FH, et al. Effect of intermittent pneumatic compression in addition to pharmacologic prophylaxis for thromboprophylaxis in hospitalized adult patients: A systematic review and meta-analysis. Crit Care Explor. 2022;4(10):e0769.
7. Morris RJ. Intermittent pneumatic compression – systems and applications. J Med Eng Technol. 2008;32(3):179-188.
8. Yasin Demir, Koray Aydemir.(2020). Gülhane lower extremity amputee rehabilitation protocol: A 123-year experience. Department of Physical Medicine and Rehabilitation, University of Health Sciences, Ankara, Turkey. Turk J Phys Med Rehabil. 2020 Nov 9;66(4):373-382. doi: 10.5606/tftrd.2020.7637.
9. Julia Lee, Fiona Davie-Smith, Joanne Hebenton, Kath Sharp, Chris Seenan.(2023). Impact of PPAM aid use on prosthetic limb delivery time in unilateral transtibial amputation: A retrospective analysis. Prosthet Orthot Int. 2023 Jun 1;47(3):258-264. doi: 10.1097/PXR.0000000000000176.