Дзеркальна ерготерапія – це є достатньо новий метод реабілітації, запропонований у 1995р. професором Каліфорнійського університету Vilayanur S. Ramachandran. Основа методу дзеркальної терапії – це поняття про візуальний зворотній зв’язок. З 2001 року широке значення набув – позитивний ефект терапії впливу на психологічну складову (емпатія, імітація, навчання). Пам’ять і вегетативна нервова система стали ключовими фізіологічнимиелементами впливу дзеркальної терапії.

Один із методів рухової фізичної терапії. Вважається, що винахідником даного методу є Віле́йанур Субраманіан Рама́чандран (Vilayanur Subramanian Ramachandran) — індусько-американський невролог, психолог, доктор медицини, директор  дослідницького центру вищої нервової діяльності (Центр мозку та пізнання), професор психології та нейрофізіології Каліфорнійського університету (Сан-Дієго), який в 1992 році захистив PhD (початок вивчення дзеркальних нейронів) в терапії фантомного болю. Основа методу дзеркальної терапії – це поняття про візуальний зворотній зв’язок. З 2001 року широке значення набув – позитивний ефект терапії впливу на психологічну складову (емпатія, імітація, навчання). Пам’ять і вегетативна нервова система стали ключовими фізіологічнимиелементами впливу дзеркальної терапії. Таким чином сформувалась друга важлива умова необхідна для досягнення позитивного терапевтичного ефекту від дзеркальної терапії: «усвідомлення того, що відбувається».

Суб’єктивні скарги:

1. Біль
2. Наявність парестезій
3. Порушення моторики

​

Клінічне обстеження:

1. Огляд на предмет анатомо-фізіологічних обмежень (шрами, татуювання)
2. Артеріальний тиск та пульсова хвиля на обох кінцівках
3. Тест з манжетою
4. Динамометрія
5. Гоніометрія
6. Капіляроскопія
7. Нейро-когнітивне оцінювання

​

Тривалість курсу Дзеркальної терапії 8 процедур. 1 і 2 процедури, а також 7 і 8 процедури щодня;  3,4,5,6 – через день. Тривалість процедури 40-60 хвилин.